Copyright by "Vlad"
Всякая школа славна не числом, а славою своих учеников
Адаптація п’ятикласників
Рекомендації педагогам
Рекомендації педагогам
Перехід із початкової школи до середньої більшість учнів сприймає як важливий крок свого життя - «Я вже не маленький». Поява різних вчителів з різними вимогами, різними характерами, різними стилями стосунків є для них відчутним показником дорослішання. Крім того, певна частина дітей усвідомлює своє нове положення як шанс спочатку розпочати шкільне життя, налагодити з учителями стосунки, які не склалися до цього.
Початок навчання у 5 класі пов'язаний із збільшенням навантаження на психіку учнів, у цей час вони переживають період адаптації до нових умов навчання, який дуже схожий на початок навчання у першому класі. Різка зміна умов навчання, різноманіття і якісне ускладнення вимог з боку різних вчителів, і навіть сама зміна позиції «старшого» у початковій школі на «найменшого» у середній - все це доволі складне випробування для психіки учнів.
В адаптаційний період діти можуть стати тривожнішими, боязкішими або, навпаки, надмірно галасливими, непосидючими. У них може знизитися працездатність, погіршитись пам'ять, дисциплінованість, інколи порушується сон, апетит, може збільшитися кількість захворювань, які носять психосоматичний характер. Ці відхилення, як правило, поодинокі і зникають через 2-4 тижні, але є діти, у яких адаптаційний період затягується на 2-3 місяці і навіть більше.
Ускладнити адаптацію може невідповідність, навіть протиріччя вимог різних вчителів (у зошиті з математики поля повинні бути з двох сторін, а в зошиті з мови - з однієї; з англійської мови треба три зошити і кожний з них ведеться по-різному; вчитель історії вимагає, щоб відповідь була лише за підручником, а вчитель літератури хвалить за власні думки і т. д.) Такі «дрібниці» часто дуже ускладнюють життя школярів.
Труднощі можуть бути пов’язані з певною дезіндивідуалізацією, виникненням почуття самотності: «нікому з дорослих ми не потрібні». Інші, навпаки, шаленіють від несподіваної свободи - бігають по школі, б’ються. Звідси залежність певної частини дітей від дорослих, «прилипливість» до класного керівника, плач, вередування, інтерес до книг та ігор маленьких дітей.
Інколи за однією і тією ж формою поведінки (наприклад, відвідування першого класу, у якому працює вчитель початкових класів) приховуються різні мотиви і потреби. Це може бути бажання знову опинитись у знайомій ситуації опіки і залежності, коли тебе знають, про тебе думають. Але може бути і бажання ствердити себе як «старшого», дорослішого, того, хто може опікуватися молодшими.
Заняття з п’ятикласниками доцільно складати з коротких пояснень, виконання спеціальних вправ і їхнього обговорення. Саме вправи, навчання конкретним прийомам, які школяр може одразу використовувати у своїй навчальній роботі, складають основний зміст занять.
На заняттях із п’ятикласниками важливо використовувати гумор. Гумор має велике значення для розвитку дитини цього віку. У цей період діти дуже люблять жартувати, розповідати анекдоти. Дуже важливо, щоб дорослі розуміли значення гумору для розвитку дітей, були терплячими до дитячих жартів і вміли використовувати гумор у навчальній роботі. Як відомо, багато досить складних речей запам’ятовуються досить легко (іноді на все життя), якщо вони подані в жартівливій формі, з дотепними порівняннями. На заняттях з набуття загальнонавчальних навичок діти можуть навчитися самі використовувати гумор для кращого запам’ятовування.
В адаптаційний період варто проводити з дітьми корекційно-розвивальні заняття на теми: «Як слухати вчителя», «Як виконувати домашнє завдання», «За що ставиться оцінка», «Як перевіряти свою роботу», «Як краще запам’ятовувати».
Особливу допомогу в період адаптації можуть надати батьки, тому дуже важливо заздалегідь спланувати роботу з батьками через індивідуальні бесіди, консультації, батьківські збори.
Початок навчання у 5 класі пов'язаний із збільшенням навантаження на психіку учнів, у цей час вони переживають період адаптації до нових умов навчання, який дуже схожий на початок навчання у першому класі. Різка зміна умов навчання, різноманіття і якісне ускладнення вимог з боку різних вчителів, і навіть сама зміна позиції «старшого» у початковій школі на «найменшого» у середній - все це доволі складне випробування для психіки учнів.
В адаптаційний період діти можуть стати тривожнішими, боязкішими або, навпаки, надмірно галасливими, непосидючими. У них може знизитися працездатність, погіршитись пам'ять, дисциплінованість, інколи порушується сон, апетит, може збільшитися кількість захворювань, які носять психосоматичний характер. Ці відхилення, як правило, поодинокі і зникають через 2-4 тижні, але є діти, у яких адаптаційний період затягується на 2-3 місяці і навіть більше.
Ускладнити адаптацію може невідповідність, навіть протиріччя вимог різних вчителів (у зошиті з математики поля повинні бути з двох сторін, а в зошиті з мови - з однієї; з англійської мови треба три зошити і кожний з них ведеться по-різному; вчитель історії вимагає, щоб відповідь була лише за підручником, а вчитель літератури хвалить за власні думки і т. д.) Такі «дрібниці» часто дуже ускладнюють життя школярів.
Труднощі можуть бути пов’язані з певною дезіндивідуалізацією, виникненням почуття самотності: «нікому з дорослих ми не потрібні». Інші, навпаки, шаленіють від несподіваної свободи - бігають по школі, б’ються. Звідси залежність певної частини дітей від дорослих, «прилипливість» до класного керівника, плач, вередування, інтерес до книг та ігор маленьких дітей.
Інколи за однією і тією ж формою поведінки (наприклад, відвідування першого класу, у якому працює вчитель початкових класів) приховуються різні мотиви і потреби. Це може бути бажання знову опинитись у знайомій ситуації опіки і залежності, коли тебе знають, про тебе думають. Але може бути і бажання ствердити себе як «старшого», дорослішого, того, хто може опікуватися молодшими.
Заняття з п’ятикласниками доцільно складати з коротких пояснень, виконання спеціальних вправ і їхнього обговорення. Саме вправи, навчання конкретним прийомам, які школяр може одразу використовувати у своїй навчальній роботі, складають основний зміст занять.
На заняттях із п’ятикласниками важливо використовувати гумор. Гумор має велике значення для розвитку дитини цього віку. У цей період діти дуже люблять жартувати, розповідати анекдоти. Дуже важливо, щоб дорослі розуміли значення гумору для розвитку дітей, були терплячими до дитячих жартів і вміли використовувати гумор у навчальній роботі. Як відомо, багато досить складних речей запам’ятовуються досить легко (іноді на все життя), якщо вони подані в жартівливій формі, з дотепними порівняннями. На заняттях з набуття загальнонавчальних навичок діти можуть навчитися самі використовувати гумор для кращого запам’ятовування.
В адаптаційний період варто проводити з дітьми корекційно-розвивальні заняття на теми: «Як слухати вчителя», «Як виконувати домашнє завдання», «За що ставиться оцінка», «Як перевіряти свою роботу», «Як краще запам’ятовувати».
Особливу допомогу в період адаптації можуть надати батьки, тому дуже важливо заздалегідь спланувати роботу з батьками через індивідуальні бесіди, консультації, батьківські збори.
Чинники, які зумовлюють високий рівень адаптації дитини
№
за/п
|
Сприятливі чинники
соціального мікросередовища
дитини
|
Кількість дітей з
високим рівнем
адаптації, %
|
1.
|
Адекватне усвідомлення свого
статусу у групі ровесників
|
97,8
|
2.
|
Сприятливі методи виховання в
сім’і
|
95,3
|
3.
|
Відсутність (загалом) конфліктної
ситуації в сім’і
|
94,4
|
4.
|
Відсутність у сім’і конфліктів
через алкоголізм
|
91,1
|
5.
|
Високий рівень освіти батька
|
87,9
|
6.
|
Високий статус дитини у класі
початкової школи
|
85,8
|
7.
|
Високий рівень освіти матері
|
83,2
|
8.
|
Повна сім’я
|
77,6
|
9.
|
Задоволення від спілкування з
дорослими
|
74,3
|
10.
|
Позитивний стиль ставлення до
дітей з боку вчителів під час
адаптаційного періоду
|
62,7
|
11.
|
Позитивний стиль ставлення до
дітей вчителя початкової школи
|
59,8
|
